Липова Долина.NEWS Липова Долина 
У день Преображення Господнього на запрошення Івана Івановича Сала побувала в Беєвому, у Спасо-Преображенському храмі, де настоятелем є протоієрей Вадим. Того дня в селі відзначали День села, який розпочався святковим богослужінням.
Ніколи не була на службі саме тут, хоча в самому храмі – не вперше. Розглядала розписи на стінах, слухала гарний спів півчих. У самій церкві – красиво, урочисто й дуже святково.
Проте саме богослужіння особисто для мене виявилося дуже незвичним. Чесно кажучи, я ніколи раніше не чула про таке органічне поєднання церковної служби з чіткими патріотичними акцентами. У молитвах згадували імена загиблих, молилися за зниклих безвісти земляків, за наших захисників та за майбутнє України.
Яким було моє здивування й водночас захоплення, коли в храмі зазвучав Гімн України! Коли була оголошена хвилина мовчання… А чого варте відчуття, коли бачиш біля входу в храм Державний Прапор, прапор на стіні церкви!
Беївська церковна громада вже давно зробила свій вибір. Парафіяни храму Преображення Господнього першими на Липоводолинщині вирішили перейти на новоюліанський церковний календар. Тоді разом із беївчанами це рішення підтримали віряни із Саїв та Кімлички (про це ми вже писали в «Нашому краї»). Тоді багато говорили саме про нові дати: Різдво 25 грудня, Водохреще 6 січня та інші свята. І тут, як і в багатьох інших справах, Беєве виявилося першим.
Я побувала на дійсно надзвичайно патріотичній службі. Мабуть, саме тому вона так мене вразила й зачепила за живе. Стоїш у церкві, слухаєш настоятеля та півчих, і поряд із цим ти всім серцем відчуваєш саме те, що зараз є найважливішою, найболючічішою частиною нашого життя. Україна… Війна… Загиблі… Зниклі безвісти…
Отаке воно сьогодні – Беєве.
