Дерева миру й допомога від серця: подорож німецького волонтера Липоводолинщиною

У газеті  ми вже розповідали про місію волонтера з Німеччини Тома Сауера в Липоводолинській і Синівській громадах та участь «Нашого краю» в цьому благодійному проєкті. Разом із паном Томом протягом двох днів ми відвідали десятки родин переселенців у різних населених пунктах Липоводолинської громади та підопічних Синівського будинку-інтернату для людей похилого віку і людей із інвалідністю. Допомагали роздавати гуманітарні набори та комунікувати з місцевими мешканцями. Для жителя благополучної європейської країни візит у регіон, де йдуть справжні воєнні дії – це справжній стрес і шок. Тим не менше, зарубіжні волонтери все одно їдуть на Сумщину, адже добре розуміють, що сьогодні для українців, постраждалих від війни, надзвичайно важлива матеріальна і моральна підтримка.

Тепло з-за кордону — у кожну домівку переселенців

Том Сауер мешкає в невеликому містечку в Баварії. Він працює вчителем  у школі для діток із обмеженими можливостями. У вільний від роботи час займається волонтерством: організовує благодійні концерти, на яких разом із друзями виступає й збирає кошти, а також самостійно доставляє волонтерську допомогу в Україну. Цьому сприяють німецький благодійний фонд Humanitare Hilfe fur Menschen in Not e. V. та благодійна організація «Джерело відродження України», що базується у Львові.  

Це вже сьома поїздка волонтера до України під час повномасштабної війни. Раніше пан Том відвідував Харківський, Миколаївський, Запорізький регіони, Сумщину. Цього разу на Липоводолинщину він привіз більше ста наборів – продукти харчування та предмети першої необхідності. Ці подарунки волонтер вирішив передати «новим» переселенцям, які прибули в Липоводолинську громаду з небезпечних районів Сумського прикордоння протягом останніх місяця-двох.

Супроводжувати Тома Сауера населеними пунктами випала честь волонтерці липоводолинського «Оберегу» Любові Подплетько і журналістці нашої газети. Вояж власним мікробусом зарубіжного гостя планували, орієнтуючись на дані про внутрішньо переміщених осіб, наданих старостами.

Першим  ми відвідали Беївський старостат. Тут завдяки місцевому сільгосппідприємству та його керівнику Івану Салу знайшли прихисток 12 сімей – всього 50 осіб, із них 30 дітей. Разом із старостою Анатолієм Гусаком завітали до кожної родини, оскільки пан Том хотів вручати гуманітарну допомогу особисто.

Щемливими й теплими були ці зустрічі. Волонтер знаходив слова підтримки як для дорослих, так і дітей. Йому, вчителю, було дуже цікаво спостерігати, як у одній із сімей дівчинка сиділа на онлайн-уроці з англійської. В іншій багатодітній родині, де кілька хлопчиків, він подарував дітям футбольний м`яч. За можливості він діставав із свого фургона гітару й виконував кілька пісень (пан Том – учасник музичної групи й чудовий співак).

Мабуть, запам’ятається візит зарубіжного гостя й учням Беївського ліцею. Том Сауер оглянув сучасний, благоустроєний заклад освіти, зіграв у імпровізований футбольний матч із старшокласниками та разом із школярами висадив у саду яблуню, яку привіз аж із Німеччини. За його словами, висаджування дерев – це справа, якою й українці, й німці, й люди інших національностей закликають усіх до миру.

Далі шлях волонтера проліг через Семенівку, Кімличку, Берестівку, Панасівку, Столярове і Байрак. За браком часу в цих селах люди збиралися в одному місці: спілкувалися з гостем, отримували пакети з благодійною допомогою та насолоджувалися піснями у його виконанні. В центрі села Панасівка місцеві жителі разом із Томом Сауером також посадили дерево миру.

«Ці люди потребують підтримки найбільше»

На наступний день волонтер вручив допомогу переселенцям Липової Долини, Русанівки і Лучки та передав подарунки в Яснопільщинський і Яганівський старостати. Після обіду, поповнивши волонтерські запаси у місцевих магазинах, вирушили в Синівський будинок-інтернат для людей похилого віку і людей із інвалідністю.

Для Тома Сауера було дуже важливо надати допомогу літнім людям та особам із обмеженими можливостями, які сьогодні, мабуть, найбільше потребують уваги і підтримки суспільства. Приїзду волонтера підопічні дуже чекали: в холі зібралися ті, хто здатний рухатися самостійно, частина – на кріслах колісних. Том Сауер розповів про свою діяльність та організував імпровізований концерт. Люди зворушливо реагували на виступ, дякували за увагу й запрошували приїжджати ще.

Особливо зраділи приїзду гостя двоє чоловіків. Один розповідав, що в його родині добре знали німецьку мову й навіть за допомогою кількох фраз німецькою порозумівся з паном Томом. Інший мешканець закладу казав, що раніше теж грав на гітарі, попросив інструмент і «взяв» кілька акордів.

– Німеччина підтримує Україну, – сказав на завершення візиту Том Сауер. – Ми бачимо складну безпекову ситуацію, особливо на Сумщині, тому намагаємося допомагати, чим можемо, зокрема постійно організовуємо збір і доставку гуманітарних вантажів. Цього разу я зустрів багатьох привітних, дружніх людей із гарячими серцями – переселенців різного віку, людей із обмеженими фізичними можливостями, дітей, місцевих волонтерів, старост. Чому я особисто тут? Хочу засвідчити вам свою особисту повагу та побажати всього найкращого. Я сподіваюсь, що вже зовсім скоро закінчиться ця страшна війна і в Україні настане мир.