На колишній Дошці пошани, що знаходиться біля адміністративного приміщення селищної ради, з`явилися світлини Захисників-земляків, які вважаються зниклими безвісти. Двадцять п’ять військовослужбовців, які стали на захист української землі в різні періоди повномасштабної війни – чотири, три, два, рік тому. А всього в Липоводолинській громаді вважаються зниклими безвісти 36 земляків… Сьогодні їхня доля невизначена: їх немає в списках загиблих, тому в родин залишається сподівання, що чоловік чи дружина, син чи донька, батько чи мама, брат чи сестра живі…
Редакція «Нашого краю» підняла тему вшанування зниклих безвісти захисників і підтримки їхніх родин у Липоводолинській і Синівській громадах ще восени минулого року. Пройшло кілька місяців. І ось нарешті, після багаточисельних зустрічей та обговорень прохання родин про облаштування місця вшанування безвісти зниклих військовослужбовців влада втілила в життя. Не зовсім у тому вигляді, як це бачили рідні, та все ж крига скресла…
Минулої середи, незважаючи на дуже холодну погоду, біля Дошки надії зібралося кілька десятків людей. З однієї сторони – рідні зниклих безвісти липоводолинців, з іншої – небайдужі мешканці громади: керівники, старости, кілька депутатів, представники установ селища.

Отець Богдан відслужив молебень, закликаючи до спільної молитви за кожного, чия доля залишається невідомою. Повітря було дуже морозним і дуже важким від емоцій рідних Захисників, які дивилися з невеличких фотографій. З уст ведучої лунали слова про те, що кожний зниклий безвісти має повернутися додому й зняти свою світлину з Дошки, і це буде найбільшою радістю і для його сім`ї, і для всієї громади.
Попри вдячність за відкриття, того дня родини говорили з головою громади Володимиром Штаньком про те, що облаштована Дошка надії потребує доопрацювання. Зокрема, рідні просили зробити портрети військових більшими та встановити стяги поруч: державний і прапор зниклих безвісти в Україні (це біло-чорний або блакитно-чорний «Прапор Надії», що символізує віру, пам’ять та очікування повернення військових та цивільних, які пропали безвісти під час російсько-української війни).

Зрозуміло, для цих родин немає «дрібниць», адже кожен встановлений елемент на цьому місці – це, щонайперше, – повага до їхніх синів, доньок, чоловіків чи батьків.
Найближчим часом родини зниклих безвісти Захисників планують зібратися на мирну акцію в Липовій Долині, щоб продовжувати боротьбу за повернення своїх рідних та за їх належне вшанування. Редакція «Нашого краю» й надалі підтримуватиме ці родини інформаційно та намагатиметься надавати будь-яку іншу необхідну допомогу.
Липова Долина.NEWS Липова Долина 