Синівська громада робить ставку на фермерство та кооперацію

Цьогоріч Синівська громада стала учасницею Школи фермерства та кооперації «Максимум із гектару». Проєкт реалізовується на території Сумщини сільськогосподарською дорадчою службою ГС «Органічна Україна – Північ». Довгий час Школа фермерства та кооперації базувалась у Сумах, нині вона релокувалась до Синівської громади. Про особливості цього освітнього проєкту, вигоди та можливі перспективи для синівчан журналістка”Нашого краю” поспілкувалася з дорадником, Представником ГС «Органічна Україна – Північ» Андрієм Мараховським.

– Пане Андрію, віднедавна ви працюєте юридичним консультантом Синівської сільської ради. Що передбачає ваша діяльність? Які основні завдання перед собою ставите?

– Моє завдання – допомогти залучити інвестиції, реалізувати корисні для громади проєкти та активізувати місцеве населення. Ми працюємо системно: від оновлення стратегії громади до практичних ініціатив. Актуалізація стратегічних документів вже починає давати результати – можливо, їх не одразу відчутно у повсякденні, але саме завдяки цьому крок за кроком з’являється динаміка розвитку територій.

– Розкажіть детальніше про Школу фермерства та кооперації «Максимум із гектару».

– Це багаторічний проєкт, що впроваджується у форматі «освіта впродовж життя». Стартував він у Сумському аграрному університеті, згодом перебазувався у Конгрес-центр СумДУ. На жаль, безпекова ситуація в Сумах сьогодні бажає бути кращою, тож прийняли рішення про релокацію. Нас прихистила Синівська громада, і 8-й сезон Школи фермерства та кооперації «Максимум із гектару» ми відкрили саме в Синівці. Цей унікальний освітній проєкт допомагає підприємцям оволодівати сучасними підходами до агробізнесу, формувати підприємницьке мислення й бачити перспективи навіть на невеликих земельних ділянках.

– Перший освітній модуль ви провели для учнів Синівського професійного аграрного ліцею. Чому вирішили почати саме з молоді?

– Молодь – це майбутнє громади. Учні ліцею разом із викладачами вже занурилися у тему бізнесу на вирощуванні малини. Ця культура відкриває чимало перспектив для розвитку фермерських господарств і кооперативів. Малина – це не лише врожай із плантації, а й можливість заробітку через сушку ягоди, заморожування, виготовлення пастили, смузі, напівфабрикатів тощо.

Молодь також ознайомилася з практичним кейсом: своїм досвідом поділилася мешканка Лебединської громади Оксана Дерев’янчук. Вона вирощує  малину за органічними технологіями, яка проходить сертифікацію «Органік Стандарт», та організувала її переробку відповідно до європейських вимог. Її проєкт отримав підтримку в межах програми грантів в органічному секторі фінансується Швейцарією в межах проєкту «Жіноче підприємництво в органічному секторі» (WEOS), що впроваджується Міжнародною благодійною організацією «Інформаційний центр «Зелене досьє» у партнерстві з громадською спілкою «Органічна ініціатива» та в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Учасники заходу змогли не лише спробувати малинову продукцію, а й побачити, як сировина перетворюється на конкурентоспроможний товар для європейського та українського ринку.

– Чи можуть доєднатися до цього проєкту дорослі жителі Синівської громади?

– Звичайно. В громаді є досвідчені господарі, для яких вирощування малини могло б стати прибутковим напрямком, а в перспективі – основою для створення виробничого кооперативу. Ми вже додали компонент самозайнятості у стратегію громади. Делегація місцевих жителів побувала в літку на ягідній демо-фермі Оксани Дерев’янчук і переконалася, що навіть невеликий бізнес може стати стабільним джерелом доходу.

– Тобто в громаді є перспектива вирощування ягідних культур, у тому числі й шляхом створення виробничого кооперативу?

– Так, вже сформовано ініціативну групу, яку супроводжує дорадча служба – агрономи, практики, менеджери. В планах – посадити до 2 гектарів малини на базі ліцею, шкільних закладах та приватних домоволодіннях. Є попередня домовленість із пані Оксаною про надання саджанців членам кооперативу. Учасники вирощуватимуть ягоду за всіма правилами органічного виробництва, а потім централізовано реалізовуватимуть урожай, у тому числі й на європейському ринку. Ліцей може стати базою для переробки продукції. Це добрий приклад, як кооперація між громадами (Синівська та Лебединська) дає нові можливості, а в майбутньому до процесу зможе долучитися й Липоводолинська громада.

– Дякуємо за розмову.