Портрети, прапори й надія: родини зниклих безвісти військових зібрались на першу акцію в Липовій Долині

На Соборній площі в Липовій Долині відбулась перша акція на підтримку родин зниклих безвісти захисників. Незважаючи на сильний дощ, у п`ятницю о 10 годині ранку в центрі селища зібралися мами, батьки, дружини, сестри, брати, діти тих військовослужбовців-земляків, про яких у всіх реєстрах, листах, відповідях на численні звернення значиться: «зник безвісти».

З моменту першої зустрічі родин зниклих безвісти захисників, організованої нашою редакцією, пройшло близько чотирьох місяців. З того часу зроблено багато. Головне — родини зруйнували своєрідну «ізоляційну бульбашку», коли вони були один на один зі своїм горем: познайомились, спілкуються, разом відвідують акції. Ми можемо сто разів казати «тримайтеся», «чекайте», «сподівайтеся»…. Та лише ті, хто пройшов власне пекло пошуку рідної людини, по-справжньому зрозуміють, відчують той страшний біль і ту вселенську надію…

Того дня, тримаючи в руках портрети, прапори з світлинами захисників і захисниці, рідні зниклих безвісти липоводолинців вишикувалися вздовж дороги в центрі селища. До них приєдналися родини з Недригайлівської громади, активістка з Ромен Олеся Казбан, представники  і представниці селищної ради та установ, які реалізують ветеранську політику.

Площею лунали слова про те, що не можна закривати очі на проблему, вдавати, що зниклих безвісти ніби й не існує, слід вголос говорити про цих людей, шукати, стукати у всі двері. А владі – приділяти більше уваги цим родинам, допомагати в оформленні статусу, у вирішенні інших питань.

«Скажіть, а коли буде відкрита Дошка надії в Липовій Долині?» – поцікавилась мама зниклого безвісти захисника по завершенню акції.

Сподіваємося, що скоро. Принаймні, робота в селищній раді в цьому напрямку ведеться. Хотілося б, щоб швидше, тому вже на початку січня 2026 року збираємося вчергове піднімати це питання перед керівниками Липоводолинської громади.

Та пересічним липоводолинцям теж варто не «ховати голову в пісок». На жаль, до акції приєднались одиниці односельців, а водії, які проїжджали мимо, чомусь боялися натиснути на клаксон свого авто…

Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду